Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бервення

Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВЕННЯ"
Відімстити Cм. відімщати.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Закорени́ти, -ся. Cм. закоре́нювати, -ся.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені. Ном. № 6893.
Молитвува́тися, -вуюся, -єшся, гл. Подвергаться обряду молитвин.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Проседіти, -джу, -диш, гл. = просидіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРВЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.