Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закурювати

Заку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. закури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Задымливать, задымить. Затопила, закурила сирими дровами. Чуб. V. 262. 2) Закуривать, закурить. Люльки з пожару закурили. Шевч. 60. 3) Заканчивать, закоптить. 4) Запыливать, запылить что. 5) Только сов. в. Быстро побѣжать, быстро поѣхать. Закурив з Кам'янця вже парафіяльним попом. Св. Л. 134. 6) Начинать, начать курить водку, закурить. Отсюда закури́ти — запить, загулять. Продав усю худобу, та як закурив!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИ"
Відсоток, -тка, м. Процента. Кон. Ар. 62.
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки. Кролев. у.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Картина, -ни, ж. 1) Четырехугольникъ. 2) Небольшой листокъ бумаги. 3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. І. 4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще тончив своє оповідання. К. ЧР.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже. К. Псал. 297.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Полт. Инше насіння, посходивши, посохло. Єв. Л. VIII. 5.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ. ЕЗ. V. 57.
Пустотливий, -а, -е. = пустовливий.
Усиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. успатися, -плюся, -пишся, гл. Засыпать, заснуть совершенно, глубокимъ сномъ. Дитинка тільки почала всиплятися, аж і збуджено. — Гомоніть тихше, покуль дитина вспиться. Воно як успиться, так довго спатиме. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.