Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. 3) Препятствіе, помѣха. 4) Поводъ, предлогъ. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши.
Ляментува́ти, -ту́ю, -єш, гл. и пр. = лементувати и пр.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Розліт, -ту, м. Разлетаніе въ разныя стороны. Кинулись в розліт, як курчата від шуляка.
