Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бенкетарь

Бенкетарь, бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНКЕТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНКЕТАРЬ"
Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Ном. №8386.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка. Кв.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.
Особливе нар. = особе. Поставте, каже, мені хату особливе. Рудч. Ск. II. 115.
Повештатися, -таюся, -єшся, гл. Пошататься, послоняться. Повештався я тутечки чимало на своєму віку. Стор. II. 130.
Полатух, -ха, м. = полатайко. Желех.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Суятрик, -ка, м. Часть ятера (Cм.). Вх. Пч. II. 22.
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Вх. Лем. 479. Cм. хромка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНКЕТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.