Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета.
Проходжуватися, -джуюся, -єшся, гл. = проходитися. Царівна на той час по саду проходжувалась.
Розсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. розсипатися, -плюся, -плешся, гл.
1) Разсыпаться, разсыпаться. Горох розсипався. Волосся розсипалось по плечах. Веселий промінь сонця йшов через вікно, розсипався поміж зеленим листом. Голос його розсипався між скелями, як весняний перший грім.
2) Распадаться, распасться. Тая земля, що він одлупив, взяла та й розсипалася у його в руці. Цебер розсохся і розсипався. Ой упала зоря з неба та й розсипалася, мила зорю позбірала та й затикалася. Розсипались жовті кости як жар по печі.
3) Разрѣшаться, разрѣшиться отъ бремени. У мене жінка розсипалась.
4) Усиленно хлопотать, изъ кожи лѣзть. Зубиха ж тут так і розсипається. І сюди шатнеться, і туди мотнеться; і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітчає.
Удоїти Cм. удоювати.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила.
Храбори мн. = хорбури.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки.
