Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. 2) Бекасъ. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Ґазди́нька, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой.
Досте́мено нар. Точно, точь въ точь. Достемено так робиш, як той баран. Отак достемено і у нас.
Катівка, -ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: «Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити». Костомаровъ. Мазепа, 360.
Неправдивість, -вости, ж.
1) Лживость.
2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Половина літ минає, я щастя не маю. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Ум. половинка, половиночка.
Пополякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать сильно. Уже і так пополякали, насилу баби одшептали.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
