Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Убрав бабу в усяке безділля. Всяке зілля безділля.
Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Витупати, -паю, -єш, гл.
1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи?
2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Підпіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається.
Соловеєчко, -ка, м. Ум. отъ соловей.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда.
Чулість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.
