Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу.
Примовляння, -ня, с.
1) = приказування.
2) = примова.
Ризінка, -ки, ж. Одно изъ бревенъ, употребляемымъ для устройства ри́зей. Cм. ризи.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть.