Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. Чесним потом виробляти із неволі волю. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Оттаке-то людям горе чума виробляла.
Да́ва, -ви, ж. Эпидемическая горловая болѣзнь, преимущественно дифтеритъ. Тепер у нас дава давить дітей.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Потрощити на липину.
Матер'я́нка, -ки, ж. Вѣнокъ изъ разноцвѣтныхъ бумажныхъ цвѣтовъ у дѣвушекъ.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Повідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Отставить (во множествѣ). Повідставляй горщики від жару.
Поквапитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Поспѣшить, поторопиться.
2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
