Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзичати

Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЧАТИ"
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Ґратча́стий, -а, -е. 1) Рѣшетчатый. 2) Клѣтчатый.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися. Чуб. V. 781.
Обух, -ха, м. Обухъ въ топорѣ; обух есть также въ подобныхъ топору инструментахъ. — Cм. ґельґів, топірець. Шух. І. 175, 289. Мов собаку уб'ють обухом. Шевч. Ум. обушок.
Ощепити, -плю́, -пиш, гл.хату. Положить ощепини. Рк. Левиц.
Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Сіни, -ней, ж. Сѣни. Коло сіней, коло хати ходить голуб сивий-волохатий. Мет. 10. Ум. сі́нці, сі́нечки.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Вх. Уг. 274. Cм. цвірчок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.