Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задзичати

Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДЗИЧАТИ"
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Кавурник, -ка Большой палець (въ загадкахъ). Желех.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Перекручувати, -чую, -єш, сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Поберігати, -га́ю, -єш, сов. в. поберегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, поберечь. Він і прийшов немощний, та таки себе не поберіте. Кв. Дівка себе не поберегла. Кв. Не поберігши тіла, і душу погубиш. Ном. № 8794. Пошкодуй моїх ніг старих, та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Погарбати, -баю, -єш, гл. Захватить, насильно взять (во множествѣ).
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Страта, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.