Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность.
Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще.
Зачорто́ваний, -а, -е. = забісований.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня.
Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько.
