Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заґелґати

Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐЕЛҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐЕЛҐАТИ"
Височезний, височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Дора́, -ри́, ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. Рудч. Чп. 51. У Стороженка, МПр., 164, слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу? О. 1861. XI. Кух. 33.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.  
Путик, -ка, м. Ум. отъ пут.
Уеднати, -на́ю, -єш, гл. Договорить, уговорить. Да покуль батенька я в'єднав, я свою шапочку стер і зм'яв. Мет. 179.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б)розовий. Antennaria dioica Gärtn. ЗЮЗО. І. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАҐЕЛҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.