Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заґавити

Заґа́вити, -влю, -виш, гл.кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери. Мнж. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐАВИТИ"
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. Чуб. III. 101. То же, что и горѣлки. Ив. 55.
Гряди́на, -ни, ж. 1) Градина. Дещо. Як грядини, у його котилися сльози. Г. Барв. 508. 2) Твердая земля между болотами; полоса земли, находящаяся выше поверхности по сторонамъ. Як дорогою їхав я зараз після великодня, то оце грядина суха, а далі улоговина — й кально. Волч. у. Отак у Чорноморії: оце грядина — сіно гарне, степове, а це улоговина — осока, очерет. Волч. у.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу! Грин. I. 223.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко. Ном. № 9759.
Набала́кувати, -кую, -єш, сов. в. набала́кати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить. Набалакав багато, а слухати нічого. Харьк. у.
Праперек, -рка, м. = прапірок. АД. ІІ. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАҐАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.