Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок.
Зате́пла нар. Пока тепло.
Полковник, -ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Ум. полковничок.
Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Цявкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цявквути, -кну, -неш, гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу.
