Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволікання

Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАННЯ"
Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить. Г. Барв. 51.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Зате́пла нар. Пока тепло.
Полковник, -ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Чуб. V. 495. Ум. полковничок. Грин. III. 666.
Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Харьк. у. Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш. Грин. II. 276.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.
Упокійний, -а, -е. Спокойный. Упокійної, святої землі не побачить. К. Псал. 221.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Цицечка, -ки, ж. Ум. отъ цицька.
Цявкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цявквути, -кну, -неш, гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу. Г. Барв. 447.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.