Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заволікання

Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОЛІКАННЯ"
Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Дрижени́на, -ни, ж. = дриженець. Желех.
Заржа́віти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. Н. п. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. Н. Вол. у. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить. Кв.
Протрубити, -блю́, -би́ш, гл. Протрубить.
Розголошувати, -шую, -єш, гл. = розголошати. Не видів потреби розголошувати, що і як то. Гн. II. 26.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе. Шейк.
Усправедливитися, -влюся, -вишся, гл. Оправдаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОЛІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.