Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завірити

Заві́рити Cм. завіряти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІРИТИ"
Безхатько, -ка, м. = безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Змилити, -ся. Cм. змилювати, -ся.
Обполоти Cм. обполювати.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Порости I мн. Заросли. Зміев. у.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат. Г.-Арт. (О. 1861. III. 100).
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Ряцьки нар. = рачки. Угор.
Цотатися, -таюся, -єшся, гл.з ким. Ссориться, враждовать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.