Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтячище

Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЯЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЯЧИЩЕ"
Басище, -ща, м. Ув. отъ бас.
Бздини, бздин, ж. мн. 1) Газы въ желудкѣ. 2) = бздюха 1? Рветься як бздини. Шейк.
Ду́бом нар. Дыбомъ. Дубом стає волос. Чуб. ІІІ. 328.
Накува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. О кукушкѣ: накуковаться. Та уже насиділась, та уже накувалась. Мет. 257.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками. О. 1862. VIII. 24.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе. Мнж. 155.
Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. Ум. розсішка.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку. Зміев. у.
Тямитися, -млюся, -мишся, гл. Помнить, сознавать себя. Ой як нап'ється, то й не тямиться. Чуб. V. 1091. Та і всі письменні, — нехай вони собі тямляться! — т. е. ну ихъ, пропади они! Котл. Н. П. 363.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТЯЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.