Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

животіти

Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОТІТИ"
Бамбара, -ри
Досади́ти Cм. досаждати.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Підлетіти Cм. підлітати.
Плазьма нар. = плазом.
Понамережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и намережити, но во множествѣ.
Сестрінок, -нка, м. = сестрінець. Желех.
Шварнути, -рну, -неш, гл. Сверкнуть. Шварнула блискавка, грім грюкнув і загув. Греб. 384.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.