Грома́к, -ка́, м. 1) Ретивый конь. 2) = Грімак. Спускався на громаку з високої гори.
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично.
Дармої́жки, -жок, ж. мн. Тунеядство. Піти́ на дармої́жки. Пойти на хлѣба къ кому.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались?
Повідтинати 2, -на́ю, -єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
