Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Їдиме, -мого, с. Съѣстное. Позоставалось і питиме й їдиме.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина.
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Праворуч нар. Направо.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Уложина, -ни, ж. Низменность.
