Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня.
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік.
Їзок, -зка, м. Ум. отъ їз.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Ринва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Ум. риновка.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
Скрижівка, -ки, ж. — капусти. Отрѣзанный кружекъ капустнаго кочня.
