Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалитися

Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИТИСЯ"
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.
Зневажно нар. = зневажливо. Левч. 83, 121.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.