Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жалитися

Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. МВ. ІІ. 151. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Ном. № 7602. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. К. Досв. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАЛИТИСЯ"
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Наключи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. О зернѣ: пустить ростокъ. Вже наключилося зерно. Черк. у.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Переколювати, -люю, -єш, сов. в. переколоти, -лю, -леш, гл. 1) Перекалывать, переколоть, расколоть. 2) Перекалывать, переколоть (многихъ); перебодать. Все стадо переколола. Ном. № 3827.
Підсукати Cм. підсукувати.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти. Гн. І. 187.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. АД. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Ном. № 3830. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору. Шевч. 17.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.