Зростати, -та́ю, -єш, сов. в. зрости, -сту, -теш, гл. Выростать, вирости. Єсть у мене сестра менша, без мене зросла. Без щастя Зросла, а без долі вродилася. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку.
Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів.
Обширь, -рі, ж.
1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого.
2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав.
Протовп, -пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув.
2) Ввинчивать, ввинтить.
3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає.
4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати.
5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе.
