Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

єрепуд

Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕПУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЄРЕПУД"
Брунат, -ту, м. Смуглый, темный, каштановый цвѣтъ.
Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. ІІІ. 610.
Зостарити, -рю, -риш, гл. = зістарити. Синів не женила, дочок не 'ддавала: зостарило мене, що я заробляла. Чуб. V. 927.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч.  
Підневідити Cм. підневіжувати.
Підтяти Cм. підтинати.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіевск. у.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЄРЕПУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.