Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить.
Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень?
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Дій ті корови, що од батька нагнала.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина.
Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Cм. натруюдити.
Оживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались?
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Чаїний, -а, -е. Принадлежащій пигалицѣ. Видрав яєць.... двадцятеро качиних, одно чаїне.
