Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуся

Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУСЯ"
Бурлити, -лю, -лиш, гл. Бурлить. Чути — щось гуде клекоче, бурлить страшніше самого грому. Кв.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота. Вх. Лем. 411.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя. Вх. Лем. 433.
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене. Васильк. у.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Єв. І. XIII. 5. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Чуб. V. 309. Обітре рукавом. Левиц. І. 107.
Потребити Cм. потребляти.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.