Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубочок

Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБОЧОК"
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Дріб́у́шечки, -чок, ж. мн. ум. отъ дрібушки.
Знаскока нар. Наскочивши, налетомъ.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Ном. № 5880. Крякнула ворона на ввесь рот. Стор. І. 15. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. ЗОЮР. II. 244. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться. МВ. ІІ. 134.
Молодо́йка, -ки, ж. Родъ кушанья: кукурузная мука, свареная въ сладкомъ молокѣ. Вх. Зн. 37.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. Шух. І. 21. б) Pyrethrum partenium. Шух. І. 22.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається. Чуб. V. 580.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.