Гемблювання, -ня, с.
1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ).
2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає.
Обгортка, -ки, ж.
1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой.
2) Обложка книги. Перегорнув обгортку.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Бранное слово.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Пручнувся тікать, він за мною.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Ум. терничо́к.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Ум. унучатко.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Cм. чекман.