Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безногий

Безногий, -а, -е. 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ. Чуб. V. 65. 2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНОГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗНОГИЙ"
Гемблювання, -ня, с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.
Допе́внення, -ня, с. Увѣреніе.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Обгортка, -ки, ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од. 71. Kolb. І. 40. 2) Обложка книги. Перегорнув обгортку. Св. Л. 42.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен.
Песиголовець, -вця, м. Сказочный человѣкъ съ однимъ глазомъ во лбу, поѣдающій людей. Піймали його песиголовці (тії, що людей їдять), годують на сало. Рудч. Ск. І. 71. Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів або песиголовців. У їх не так, як у нас двоє очей, а в їх було одно здорове-здорове, більше у вола, і то серед лоба. Грин. І. 1 — 2. Бранное слово. Ном. № 4801.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.
Чекмінь, -ня, м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. Мир. Пов. II. 50. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Мкр. Н. 26. Cм. чекман.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗНОГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.