Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха.
Підроблюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підроби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться. Де ж ваш первенець? спитав він, підроблюючись... під церковну мову.
Посолодшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться слаже. Запіканка посолодшала.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.