Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Сірко вивів вовка аж на поле. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Вивела перепеличенька діти. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Верх вивели і у головах поставили хрест. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Виводить голос, як лляну тонку нитку. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. У Київ їздить всякий год.
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи.
Подоривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и дорвати, но во множествѣ.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Крутиться тота фицька. Ні за сесе, ні за тото. Вона тото почула.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю.
