Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Вітер, -тру, м. 1) Вѣтеръ. Із-за гори вітер вів, калина не спів. Із вітром могила в степу розмовляє. на вітер підняти. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ. вітер має. Уже нѣтъ. шукай вітра в полі! Напрасно будешь искать, не найдешь. іди по три вітри. Ступав къ чорту. жене, як дідько вітри. Летить, какъ бѣшеный. Ум. вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. 2) = ятір.
Грізни́й, -а́, -е́. Грозный, свирѣпый. Здрігнеться од його грізного голосу. Тую галеру з грізної гармати привітайте.
На́па́сть, -сти, ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. 4) напасть натяга́ти на ко́го. Взводить напраслину. Напасть натягає на мене. 5) до напасти. Пропасть, много. Курей тут до напасти.
Обгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обертываться, обворачиваться, обвернуться, закутываться, закутаться. Обгорнулась хустиною. І встає перед його очима розгніваний Бог, обгорнувшись чорними хмарами. 2) Сплошь покрываться, покрыться. Хмарами небо обгорнулося.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Росклеюватися, -ююся, -єшся, сов. в. росклеїтися, -клеюся, -їшся, гл. Расклеиваться, расклеиться, отклеиться.
Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. Ум. славненько, славнесенько.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує.
Чемчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати. А ну, пора чемчикувать, возьми на плечі з хлібом клунок.
