Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Горі́ховий, -а, -е. Орѣховый. Горіхова лушпайка. Ой піду я у вишневий садочок та вирву горіховий листочок. Сіделечко горіхове.
Доката́ти, -та́ю, -єш, гл. Спѣшно окончить что-либо дѣлать. Докатав до самого краю.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Понастроювати, етро́юю, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Потелепатися, -паюся, -єшся, гл. Потащиться. Вовчиско... потелепав сі в ліс. Уже кудись потелепалась швендя.
Праник, -ка, м.
1) Валекъ у прачекъ.
2) Часть тѣла (какая?)
3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1.
Роззявкуватий, -а, -е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
