Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. А хто дома, той господарює. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Зрадній Cм. зрадний.
Їстоньки гл. ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Йому ненечка їстоньки носить.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл.
1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1.
2) Постить по понедѣльникамъ. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку.
Порося, -ся́ти, с.
1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося.
2) — морське. Cavia cobaya, морская свинка. Ум. порося́тко.
Припинати, -на́ю, -єш, сов. в. прип'ясти, -пну, -не́ш, гл. Привязывать, привязать, приколоть. Приколень, що коня припинають. Ой припну коня коло калиночки, а сам ляжу спати на край могилочки. Припну фартух дорогий, золотії береги. Припни шаблю в лівім боці.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
