Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor.
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Крякнула ворона на ввесь рот. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий?
Невільниця, -ці, ж. Невольница, рабыня. Слухай, пані турчинова, привівем ті невільницю, аж із Польщі робітницю.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. Ум. оборожок.
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Приданяне, -нян, мн. Придане.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка.
