Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досугий

Досу́гий, -а, -е. Престарѣлый. Це дуже досуга жінка: літ з вісімдесят. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСУГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСУГИЙ"
Відганяти, -няю, -єш, сов. в. відігнати, віджену, -неш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Зла́гідно нар. Согласно, мирно. Злагідно живуть собі з жінкою. Камен. у.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду. Вх. Зн. 27.
Куприк, -ка, м. Ум. отъ купер.
Перепхати Cм. перепихати.
Підвернути, -ся. Cм. підвертати, -ся.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай. Желех. 2) м. = присташ. Желех. 3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСУГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.