Висудити, -джу, -диш, гл. Добыть судомъ. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила.
Жа́рений, -а, -е. Жареный. Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. Кохається в руїнних ідеалах.
Сливитися, -влюся, -вишся, гл. О писанкахъ: разрисовываться.
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо.
Хрест, -та, м.
1) Крестъ. Віру християнську під нозі підтопчи, хрест на собі поламни. Дума. Нема Гонти, нема йому хреста, ні могили. Він у нашому селі церкву новим ґонтом обшив і хрести позолотив. хресто́м благословити. Осѣнить крестомъ. хреста покладати. Креститься, осѣнять себя крестомъ. у хрест увести. Окрестить. Учора ізвечора сина вродила, ік білому світу у хрест увела. у хрест увійти. Окреститься, быть окрещеннымъ.
2) Также и мн. хрести. Печенье въ формѣ креста, которое пекутъ на крестопоклонной недѣлѣ. Хрест одвезти на ниву, що печуть на хрестці.
3) Рукоять сабли. Зразу — черк! пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести.
4) Родъ орнамента на писанкѣ. на вышивкѣ.
5) Одно изъ созвѣздій. Раст.
6) — петрі́в. Lathraea squamaria L.
7) — собачий. Когда борятся два на два и одной парѣ удастся свалить противниковъ одного на другого, то это и называется скласти на собачий хрест.
8) мв. Трефи (въ картахъ).
9) мн. = хрестини. Ум. хрестик, хрестичок, хре́щик.
