Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дослідник

До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини. К. XII. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСЛІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСЛІДНИК"
Дави́на, -ни, ж. = Давнина. Ум. Дави́ночка. Я собі ізгадаю давню давиночку. Гол. ІІІ. 385.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали. Харьк. у.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса. Н. Вол. у.
Риновка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ринва. 2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ. Черк. у.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Суньролов нар. Стремглавъ. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСЛІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.