Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доостанку

Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Дійсно нар. = Дійсне.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Заде́рти Cм. задирати.
Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Ном. Инше упало між тернину. Єв. Мр. IV. 7. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало. Черк. у.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Поколесне, -ного, с. Подать отъ мельничнаго колеса.
Поховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. ЗОЮР. І. 55. 2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Макс. (1849), 18. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДООСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.