Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкарний

Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКАРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКАРНИЙ"
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня. Черном.
Долеті́ти Cм. долітати.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже! Лебед. у.
Кожом'яка, -ки, м. Кожевникъ. А як вийде на Дніпро мочить кожу (бо він кожом'яка), то не одну несе. ЗОЮР. II. 28.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Неякийсь мѣст. Какой-нибудь. Стала трястись, думала спастись неякимсь порядком. КС. 1882. IV. 170.
Підсусідок, -дка, м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = Xата. 175) Cм. сусіда 2.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Срібнити, -бню́, -ниш, гл. Серебрить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКАРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.