Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Аркана́ танцюва́ти. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати.
1) Порывисто дунуть.
2) Линуть, налить черезъ верхъ.
3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки.
4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула.
5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. за живіття́ = за життя.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка.
Криниця, -ці, ж.
1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. До доброї криниці стежка утоптана.
2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь.
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ум. лушпиннячко.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ.
