Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

долежувати

Доле́жувати, -жую, -єш, сов. в. доле́жати, -жу, -жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛЕЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЛЕЖУВАТИ"
Гущиня́, -ні́, ж. = Гущавина. Рудч. Ск. I. 133.
Добіля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. добіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл., Добѣливаться, добѣлиться. Добіляються полотна розстелені по землі. МВ. ІІ. 134.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ). Черк. у.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Зрозуміло нар. Понятно.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЛЕЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.