Виступати, -па́ю, -єш, сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл.
1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо.
2) — на. Вступать, всходить, становиться на.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза.
Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда!
Забага́ти, -га́ю, -єш, гл. = забажати. Бач, чого забагається.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Попертися, -пруся, -прешся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Ум. похмілленько. Похміллячко.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався.
Учикрижити, -жу, -жиш, гл. Обрѣзать; отрѣзать.
