Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди?
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Хліб на тій воді замішувала.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Приділити Cм. приділяти.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему.
Упервині нар.
1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у.
2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось.
Чарчина, -ни, ж. = чарка. Я випив ще одну чарчину. нашим усе чарчина воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить.
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Він оддалік ледві човгав за мною.
