Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездухий

Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУХИЙ"
Алма́з, -зу, м. Алмазъ, брилліантъ. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії. Шевч. 428.
Бабару́нка, -ки, ж. = Бабру́на. Вх. Уг. 225.
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка. Ном. № 9907.
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Лагода, -ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили... мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби. Г. Барв. 421.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Употрійні нар. Втрое. О. 1861. XI. Свид. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.