Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездухий

Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУХИЙ"
Бакаїстий, -а, -е. 1) О рѣкѣ или прудѣ: обилующій ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте. Екат. 2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Кіевск. у. Cм. бакаюватий.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Кете Cм. ке.
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
Пообцвяховувати, -вую, -єш, гл. Обить гвоздями (во множествѣ).
Поперенаджувати, -джую, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Сорокуш, -ша, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Те мѣст. ср. р. отъ той. про те. Между тѣмъ, однако. Казали — недобрий борщ, а про те увесь виїли.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Цятатий, -а, -е. Въ крапинкахь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.