Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довільний

Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВІЛЬНИЙ"
Бридко нар. 1) Мерзко, гадко. Ном. № 2014. 2) Безобразно.
Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею. МВ. (О. 1862. І. 80).
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Забе́га, -ги, ж. = забіг 3. Н. Вол. у.
Круглість, -лости, ж. Круглота, шарообразность. Про круглість землі я трохи чи не сам доміркувався. Ком. І. 48.
Нечуй-вітер, -тру, м. 1) Раст. Hieratium Filosella. Ой поріс чебер під нечуйвітром. Н. п. 2) Раст. Bellis реrennis. Шух. І. 21.
Поледачитися, -чуся, -чишся, гл. Полѣниться. Поледачився сам піти та послав дурного хлопця. Новомоск. у. (Залюб.).
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). Шух. І. 216, 281, 283, 298. 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.