А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. Лучче честь, ніж безчестя. Нехай вона заплатить за безчестя. Селу безчестя не роблять. Ум. безчестячко.
Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Вітцеві мати з тебе потіху. Ум. потішка. Потішечка.
Прикладний, -а́, -е́ Удобный, подходящій, пригодный. Прикладний степ. Прикладна земля.
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Черчатий, -а, -е. = червчатий. Черчатая плахта. Черчатий пояс.
