Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довговусий

Довгову́сий, -а, -е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОВУСИЙ"
Ґра́са, -си, ж. = Сапа. Острожск. у.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ). Н. Вол. у.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Пошклити, -лю́, -ли́ш, гл. = посклити.
Розчолина, -ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. І. 73.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОВУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.