Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвтішний

Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Оженитися, -ню́ся, -нишся, гл.з ким. Жениться. Як з дороги повернуся, то з тобою оженюся. Чуб. V. 4. Я, каже, з тобою оженюсь. Г. Барв. 58. Оженився з тією дівкою. Грин. І. 183.  
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Приношати, -шаю, -єш, гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали. Мет. 414.
Пуголоватиця, -ці, ж. = пуголовок. Желех.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВТІШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.