Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихальце

Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛЬЦЕ"
Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Гадиночка, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Надві́дний, -а, -е. Надводный. Грин. III. 604. Лягає він по холодках надвідних. К. Іов.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Пурняти, -ня́ю, -єш, гл. Пасть ночью стадо овецъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Тріпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = трепотіти. Ґотур здойметься, тріпотит крилами, гутит. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня