Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диміти

Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМІТИ"
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Камен. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Жва́чка, -ки, ж. Згарь изъ трубки, которую жуютъ во рту или кладутъ за губу.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Грин. ІІІ. 11. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса). Ном. с. 297, № 220.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути. Федьк.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють. Ном. № 5876.
Орандарський, -а, -е. = орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.