Буття, -тя, с. 1) Бытіе, существованіе. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Запла́в, -ву, м. = заплава 2. Ми таки їздили човником, де більший заплав хворосту, гілочок, що вода зносила по весні, — там ми й збірали його.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Ми́гавка, -ки, ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе.
Мірошникі́вна, -ни, ж. Дочь мельника.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Таськало, -ла, об. Кричащій: тась-тась!
Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить.
