Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти.
Дівойник, -ка, м. Раст. Onobrychis sativa.
Му́ка 1, -ки, ж. Мука, мученіе, страданіе. Він терпів муку од свого кохання. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. на муки давати. Мучить, терзать. Били мене, били, на муки давали.
Охабище, -ща, с. = охаба 2.
Підгірля, -ля, с. = підгорля.
Позацвітувати, -туємо, -єте, гл. = позацвітати. Ой прийшов до своєй пивниці, а вже ж вина, пива позацвітувані.
Простилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прослати, -стелю́, -леш, гл. Простилать, простлать, разостлать. Я простелю жупанину, ти простелеш хвартушину.
Сінний, -а, -е. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
2) = сінешний. Не замикай сінних дверей.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. 4) — боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Ум. хме́лик.
Шлюб, -бу, м. Вѣнчаніе. Коли любиш так, як кажеш, то веди до шлюбу. — Ой рад би я шлюб узяти, та не велить мати. шлюб брати, взяти, на шлюбі стояти, до шлюбу стати. Вѣнчаться, обвѣнчаться. Хиба десь будеш брати на страшній неділи шлюб? Захотіла за москаля заміж піти, от і взяла з ним шлюб. Ой не хочу я заплатоньки брати, тільки хочу я до шлюбойку стати. — Ліпше мені в сей Дунай топать, ніж з гидким, поганим до шлюбойку стать. шлюб давати, дати. Вѣнчать, обвѣнчать. Батюшка.... йде до церкви давати шлюб молодим. Ум. шлюбонько, шлюбочок.
