Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Добря́че нар. Очень хорошо. Усе воно було собі добряк, тілько що ж? жінка сього чоловіка вередлива була.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Мо́ва, -ви, ж. 1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш». 2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Таке личко, така й мова, тілько не татя чорноброва. Мова мовиться, а хліб їсться. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Не про те мова мовиться. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. без мови. Молча, безмолвно. мо́ву найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Випив чарку й мова найшлася. мо́ву перебити. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб'ю: а ви ж коли бачили його? на мо́ві бути з ким. Бесѣдовать, разговаривать. не до мови бути кому. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Ум. мовна, мо́вонька, мовочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Порубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Изрубить. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали.
2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись.
Ростоплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Растапливаться, растопиться, расплавливаться, расплавиться. Комарі, боїться сонця, він каже: на сонці я ростоплюсь.
2) Растапливаться, растопиться (въ печи).
Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів.
