Браво нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. посл. ум. бравенько, бравесенько.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі.
Сокира, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище.
2) Родъ писанки. Ум. сокирка, соки́рочка.
Спрямуватися, -муюся, -єшся, гл. Взять направленіе. Вітер спрямувався з заходу.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Хвалда, -ди, ж.
1) Фалда, складка въ платьѣ.
2) присісти хвалди. Усидчиво работать. А правда, добре присів'їсь хвалди. Cм. фалд.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка.
Чинбарство, -ва, с. Кожевничество.
