Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили.
Залуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. залучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Завербовывать, завербовать, затянуть въ свою компанію, залучать, залучить. І веселились у чернечих душах, що Конашевича до себе залучили. На зіму хто небудь залучить мого дідуся скотину порати, вірьовки плести. 2) Загонять, загнать домой домашнее животное (изъ стада). Кожне своїх овець залучало додому. Залучав скотину. Гусей або утяток з річки залучити. 3) Доставать, достать, получать, получить. Оце було, як залучить собі яблучко въ кишеньку, дак і закличе мене в хлівець: «На, мамо!» — слави. Пріобрѣсти славу, прославиться. Ой не схотів та пан Сива козакам служити, він пішов же до ляшеньків слави залучити.
Зозвати Cм. ззивати.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Незвичайний, -а, -е. 1) Необыкновенный, необычайный, необычный. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Тільки вип'є що незвичайне — то й знову хвороба.
2) Невѣжливый, неприличный. А за рід їх хто тут скаже незвичайне слово?
Огер, -ра, м. Жеребець. Дивися, огерем яким сам пан круг тебе похожає. Дід їхав навзаводи на вороному арабському огеру.
Підсак, -ка, м. = підсака.
Помога, -ги, ж. Помощь. Бог усім помога. Переплива на помогу. Та з божої помоги топчи вороги під ноги.
Скривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, причинить несправедливость. кривдили ляхи український люд.
Хорома, ми, ж. Зданіе, домъ. Се та хорома, що кулі іллють і ворін б'ють. Чаще во мн. ч.: хоро́ми. а) Хоромы, большой домъ. Не літають ворони у панські хороми. б) Сѣни. Ум. хоро́мочка. Зробив з сосни хоромочку, хоромочку та з віконечком.
