Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерга

Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. ІІІ. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГА"
Горн, -на, м. см. Горен.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного. Волч. у.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повідші́птувати, -тую, -єш, гл. = Повишіптувати.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий. Вх. Лем. 458.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.